Головна » 2017 » Січень » 30 » Особливості зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року
15:18
Особливості зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року

Особливості зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року

√ Реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року буде відбуватись в період з 06 лютого по 17 березня 2017 року.

 Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі  повної загальної середньої освіти, проводитиметься з 23 травня по 15 липня;

 Кожен учасник ЗНО має право скласти тести НЕ більш як із чотирьох навчальних предметів з переліку:

  • Українська мова і література (23 травня)
  • Історія України (02 червня)
  • Математика (31 травня)
  • Біологія (08 червня)
  • Географія (12 червня)
  • Фізика (14 червня)
  • Хімія (16 червня)
  • Англійська мова (29 травня)
  • Іспанська мова (25 травня)
  • Німецька мова (25 травня)
  • Російська мова (06 червня)
  • Французька мова (25 травня)

√ Результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів (українська мова і література (українська мова), математика або історія України (період ХХ - початок ХХІ століття), а також один навчальний предмет за вибором випускника) зараховуються як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти для випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року.

Встановлення «порогового бала»

                Для визначення результатів ЗНО-2017 з кожного предмета буде встановлено «пороговий бал», тобто та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Учасники тестування, які не подолають «поріг», не зможуть використати результат ЗНО з цього предмета для вступу до ВНЗ. Усі абітурієнти, результати яких будуть не нижчими від «порогового бала», отримають оцінку за шкалою 100–200 балів та матимуть право брати участь в конкурсному відборі при вступі на навчання.

 

ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ: СТАРІ ПРОБЛЕМИ ТА НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ (витяги)

Автор: Валерій Бойко

            На сьогоднішній день галузь освітніх вимірювань володіє широким спектром методик експертного визначення порогу «склав»/«не склав», проте метою даної статті не є огляд усіх існуючих методів [1]. Розглянемо лише метод, який, на наш погляд, доцільно використати в системі зовнішнього незалежного оцінювання. Мова йде про метод, запропонований і описаний В. Ангоффом.

            Чому саме метод Ангоффа? Серед чинників, що свідчать на його користь, визначальними є такі:

– пройшов ґрунтовну емпіричну перевірку й довів свою ефективність;

– широко представлений  в науковій літературі й високо оцінений фахівцями з педагогічних вимірювань;

– не потребує залучення значних матеріальних і людських ресурсів;

– потребує мінімального навчання та інструктажу залучених експертів;

– простота, легкість та прозорість процедури реалізації (адміністрування);

– висока надійність результатів його застосування.

Сутність метода Ангоффа полягає в наступному. Після завершення тестування з кожного предмета збирається група експертів (спеціальна експертна комісія), яка, аналізуючи завдання тесту, визначає (оцінює) вірогідність правильної відповіді на кожне завдання мінімально підготовленого абітурієнта. Експертні оцінки усереднюються, а ці середні значення використовуються для визначення порогу «склав/не склав» або так званого «порогового бала» (рис. 4).

Таким чином, «пороговий бал» – мінімальна кількість (сума) тестових балів зовнішнього незалежного оцінювання з певного предмета, отримання яких надає абітурієнту право участі в конкурсному випробуванні при вступі на навчання до вищого навчального закладу України.

                     Як вже зазначалося, процедура адміністрування методу є доволі простою й прозорою та складається з кількох етапів.

            1 етап – організаційний.

На цьому етапі відбувається формування кола експертів–предметників. Їх має бути не менше 10. При цьому, експерти мають бути різної статі, віку, сфери діяльності (вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, гімназій і ліцеїв; викладачі вищих навчальних закладів, науковці Національної академії наук, Академії педагогічних наук). У такий спосіб створюється прийнятний «освітній фон», коли експертна комісія в цілому репрезентуватиме освітнє середовище України. Варто підкреслити, що чим більше буде залучено експертів, тим кращою буде дисперсія експертних оцінок. Крім того, різність думок (оцінок) зменшуватиме ефект «яструба/голубки». Як наслідок – більш точним виявиться середнє значення критеріального «порогового бала».

            2 етап – підготовчо-методологічний.

На цьому етапі відбувається загальне знайомство експертів з тестом, його структурою, формами завдань тощо. З метою забезпечення спільності розуміння підходу до оцінювання завдань експерти, ознайомившись із тестом, у своєму колі мають обговорити та визначитися з поняттям «мінімально підготовлений абітурієнт». У якості ілюстрації наведемо можливі визначення загального характеру.

«Мінімально підготовлений абітурієнт»:

– той, хто володіє найменшим обсягом знань, необхідних для виконання завдання;

– той, хто своїми знаннями й уміннями ледь відповідає освітньому предметному стандарту, чиї знання й уміння є фрагментарними, граничними, але прийнятними.

Зрозуміло, що експерти під час обговорення мають наповнити поняття предметним змістом. Наприклад, «мінімально підготовлений абітурієнт з іноземної мови – це той, хто читає короткі прості тексти з метою отримання основної інформації; знаходить необхідну інформацію у простих текстах повсякденного характеру (реклама, оголошення, меню, розклад руху поїздів, електронні листи тощо); вживає прості граматичні структури із завченими фразами, групами з кількох слів та стійких виразів для опису простих щоденних ситуацій; пише короткі прості записки та звернення, пов’язані з нагальними потребами».

        Після завершення обговорення модератор роботи комісії роздає Листи оцінювання завдань тесту (рис. 5) та здійснює загальний інструктаж експертів щодо оцінювання завдань: «Визначте (оцініть) кількість мінімально підготовлених абітурієнтів зі 100, які правильно виконають завдання. Наприклад, якщо на Вашу думку це завдання виконає 60 зі 100, то в графі «% правильної відповіді» Листа оцінювання запишіть значення 60%».

  Під час інструктажу модератор групи обов’язково наголошує на таких моментах:

1) оцінка не повинна бути вищою, ніж 95 та нижчою, ніж 25 (для завдань з чотирма варіантами відповіді), оскільки навіть дуже добре підготовлений абітурієнт може помилитися й не виконати завдання, а мінімально підготовлений абітурієнт може вгадати правильну відповідь;

2) під час роботи експертам не надаються «ключі» відповідей до завдань, оскільки це може необґрунтовано впливати на експерта, нівелюючи його розуміння, «відчуття» складності завдання.

            3 етап – експертна оцінка тестових завдань.

На цьому етапі експерти самостійно працюють із завданнями тесту,заповнюючи Лист оцінювання. Варто підкреслити, що обговорення експертами завдань та можливих ймовірностей правильних відповідей не допускається.

            4 етап – узагальнення експертних оцінок.

Модератор групи збирає Листи оцінювання та вводить значення в таблицю Excel для кожного завдання по кожному експерту й обчислює стандартне відхилення.

            5 етап – визначення «порогового бала».

Після обговорення, коригування експертами своїх оцінок модератор в таблиці Excel здійснює перетворення відсотка ймовірності правильної відповіді по кожному завданню у відповідний коефіцієнт. Наприклад, 45% – 0,45, 30% – 0,30 і т. д.

Далі модератор обчислює суму всіх коефіцієнтів завдань тесту по кожному експерту. Ця сума є «пороговим балом», який встановив певний експерт.

На завершення обчислюється середнє значення «порогових балів» усіх експертів .

Це значення і є підсумковим «пороговим балом» для тесту, заради визначення якого й працювала експертна комісія.

            Таким чином, перехід до використання в практиці визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання критеріального «порогового бала» («склав»/ «не склав») дозволить подолати дуалізм проблеми «порогу» в 124 бали та розширити можливості тих абітурієнтів, які мають відповідний багаж знань і умінь, аби стати студентами омріяних університетів. 

 

Про ПРОБНЕ зовнішнє незалежне оцінювання

 

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання (далі – пробне ЗНО) – добровільне тестування осіб, що мають намір вступати до вищих навчальних закладів, проводиться з метою ознайомлення з процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання. 

Проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за технологією та процедурами, що розробляються Українським центром оцінювання якості освіти.

Тести пробного ЗНО відповідають програмам зовнішнього незалежного оцінювання (далі – ЗНО), укладаються Українським центром оцінювання якості освіти і є максимально наближеними до тих, що будуть надані під час основної сесії ЗНО.

Терміни проведення ПРОБНОГО зовнішнього незалежного оцінювання

Кожен зареєстрований учасник може взяти участь в одному із запропонованих в той чи інший день предметів за вибором, згідно з графіком:

      01 квітня Українська мова і література

      08 квітня Історія України, Математика, Біологія, Географія, Фізика, Хімія, Англійська мова, Іспанська мова, Німецька мова, Російська мова, Французька мова

 ПРОБНЕ зовнішнє незалежне оцінювання дає можливість:

  • ознайомитися із процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання;
  • підготуватися психологічно до проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
  • ознайомитися з форматами зошитів зовнішнього незалежного оцінювання;
  • орієнтуватися в різних формах завдань;
  • розрахувати час на виконання завдань;
  • потренуватися в заповненні бланків відповідей;
  • отримати результат за виконання завдань пробного ЗНО.
  • використовувати завдання пробного ЗНО, перекладені кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, угорською мовами (крім завдань з української мови і літератури, російської та іноземних мов);

Вартість ПРОБНОГО зовнішнього незалежного оцінювання

Пробне ЗНО є платним для учасників і неприбутковим для організаторів і проводиться за кошти фізичних та юридичних осіб.

Вартість одного тестування для одного учасника складає 129 грн. 00 коп.

УВАГА!  Учасником пробного ЗНО зможе стати особа, яка зареєструється для його проходження та здійснить оплату.

Звертаємо увагу на те, що реєстрація для проходження пробного ЗНО не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання.

У день проходження ПРОБНОГО зовнішнього незалежного оцінювання

У зазначений у запрошенні-перепустці день та час потрібно з’явитися на пункт пробного ЗНО.

Перед початком пробного ЗНО учасник повинен пред’явити такі документи:

  • запрошення-перепустку;
  • паспорт (свідоцтво про народження).

Результати ПРОБНОГО зовнішнього незалежного оцінювання

Результати пробного тестування визначатимуться за допомогою спеціального сервісу «Визначення результатів пробного ЗНО», який буде розміщено на нашому сайті (з української мови і літератури – з 01.04.2017, з інших предметів – з 08.04.2017). Для визначення результатів учасникам пробного ЗНО буде необхідно ввести відповіді (використовуючи власний бланк відповідей тієї чи іншої сертифікаційної роботи пробного ЗНО) до вище зазначеного сервісу.

Оголошення результатів пробного зовнішнього незалежного оцінювання:

  • 08.04.2017 з української мови і літератури;
  • 14.04.2017 з біології, географії, історії України, математики, фізики, хімії, російської мови, англійської, іспанської, німецької, французької мов.

Результати пробного ЗНО НЕ використовуються для участі в конкурсі під час вступу до вищих навчальних закладів.

Переглядів: 252 | Додав: Anton | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar